Використання енергії амортизаційної системи в організації руху електромобіля
DOI:
https://doi.org/10.30977/VEIT.2022.22.0.7Ключові слова:
амортизація, пневматика, рекуперація енергії, акумулюванняАнотація
Метою роботи є розкриття основних переваг та принципу роботи пневматичної амортизаційної системи для рекуперації та генерації енергії. При русі автомобіля в результаті деформації пружин підвіски виникають коливання рами або кузова, котрі гасяться амортизаторами. В рамках заходів енергозбереження пропонується акумулювати енергію коливальних рухів у вигляді пневматичної енергії стисненого повітря з можливістю подальшого використання в різноманітних системах автотранспорту. Показана ефективність та доцільність запровадження подібних заходів, особливо в гібридних схемах автомобілів в яких одночасно відбувається перетворення теплової та електричної енергії. Результати дослідження вказують на перспективність та доцільність впровадження нових схем в напрямку підвищення ефективності знов створюваних систем рекуперації в підвісках автомобілів.
Посилання
Gianluigi, Reis (1996). Recovery system for dissipated energy of an engine motor vehicle during itsrunning conditions. (United States Patent No US00554.9174A).
Гулевский, А. Н. (2011). Рекуператор. (Россия Патент: RU 2410248 C1). Gulevskiy A. N. (2011). Rekuperator. [Rekuperator]. (Russia Patent: RU 2410248 C1). [in Russian].
Rush, Allan (2003). Decoupling mechanism for hydraulic pump/motor assembly. (International publication number: WO2003106816A1).
Аркелян, Н. А. (1989). Устройство для рекуперации энергии колебаний транспорт-ного средства. (СССР Патент: SU 1449699 A1). Arkelyan, N. A. (1989). Ustroystvo dlya rekuperatsii energii kolebaniy transportnogo sredstva. [The device for recuperating the vibrational energy of the vehicle]. (USSR Patent: SU 1449699 A1). [in Russian].
Камалов, М. Г. (1989). Пневматический амортизатор с рекуперацией энергии колебаний. (СССР Патент: SU 1346882 А1). Kamalov, M. G. (1989). Pnevmaticheskiy amortizator s rekuperatsiey energii kolebaniy. [Pneumatic shock absorber with oscillating energy recovery]. (USSR Patent: SU 1346882 А1). [in Russian]
Li, Z., Zuo, L., Luhrs, G., Lin, L., Qin, Y. (2012). Electromagnetic energy-harvesting shock absorbers: design, modeling, and road tests. IEEE Transactions on vehicular technology, 62(3), 1065-1074. https://DOI: 10.1109/TVT.2012. 2229308.
Li, Z., Zuo, L., Kuang, J., Luhrs, (2012). Energy-harvesting shock absorber with a mechanical motion rectifier. Smart materials and structures, 22 (2):025008. https://DOI: 10.1088/0964-1726/22/2/025008
Ефремов, И. С. (1969). Троллейбусы (теория, конструкция и расчет). Изд. 3, испр. и доп. Учебник для вузов. М.: «Высш. школа». Efremov, I. S. (1969). Trolleybusyi (teoriya, konstruktsiya i raschet). [Trolleybuses (theory, design and calculation)]. Izd. 3, ispr. i dop. Uchebnik dlya vuzov. M.: «Vyissh. shkola». [in Russian].
Знакомство со сжатым воздухом. / CompAir. https://www.compair.com/ru-ru/technologies/compressed-air. Znakomstvo so szhatyim vozduhom / CompAir. [Introduction to compressed air / CompAir]. https://www.compair.com/ru-ru/technologies/compressed-air. [in Russian].
Зеленецкий, С.Б., Рябков, Е.Д., Микеров, А.Г. (1976). Ротационные пневматические двигатели. Л.: Машиностроение. Zelenetskiy S.B., Ryabkov E.D., Mikerov A.G. (1976). Rotatsionnyie pnevmaticheskie dvigateli. [Rotary pneumatic engines]. L.: Mashinostroenie. [in Russian].
Елагин, М.Ю., Сидоров, Е.М. (2014). Моделирование рабочего процесса ротационного пневматического двигателя с радиальными лопатками. Известия Тульского государственного университета. Технические науки. Вып. 6. Elagin, M.Yu., Sidorov, E.M. (2014). Modelirovanie rabochego protsessa rotatsionnogo pnevmaticheskogo dvigatelya s radialnyimi lopatkami. [Modeling of the working process of a rotary pneumatic engine with radial blades]. Izvestiya Tulskogo gosudarstvennogo universiteta. Tehnicheskie nauki. Vyip. 6. [in Russian].
Герц, У.В. (1981). Пневматические устройства и системы в машиностроении. Справочник. М.: «Машиностроение». Gerts, U.V. (1981). Pnevmaticheskie ustroystva i sistemyi v mashinostroenii. Spravochnik. [Pneumatic devices and systems in mechanical engineering. Handbook]. M.: «Mashinostroenie». [in Russian].
Warring, R. H. (1969). Filters and filtration. Morden, Surrey, Trade and Technical Press Ltd.
Прокопов, М. Г., Ванєєв, С. М., Козін, В. М, Мерзляков, Ю. С. (2020). Конструкції елементів пневмоагрегатів: навчальний посібник. Суми: СумДУ. Prokopov, M. H., Vanieiev, S. M., Kozin, V. M., Merzliakov, Yu. S. (2020). Konstruktsii elementiv pnevmoahrehativ: navchalnyy posibnyk. [Designs of elements of pneumatic units: a study guide]. Sumy: SumDU. [in Ukrainian].
Федорець, О. О., Саленко, О. Ф. (2009). Гідравліка, гідро- та пневмопривод: підручник. Київ: Знання. Fedorets, O. O., Salenko, O. F. (2009). Hidravlika, hidro- ta pnevmopryvod: pidruchnyk. [Hydraulics, hydraulic and pneumatic drive: textbook]. Kyiv: Znannia. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олександр Пономарьов

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.