СТРУКТУРА АДАПТИВНОЇ РЕЗОНАНСНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЬКИМ ГРОМАДСЬКИМ ПАСАЖИРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ
Ключові слова:
міський пасажирський транспорт, якість транспортного обслуговування населення, комплексне управління, ідентифікаційно-структурний аналізАнотація
В роботі на основі ситуаційно-структурного підходу, що запропонований в якості інваріантної основи багаторівневого аналізу міського громадського пасажирського транспорту сформована структура комплексної адаптивної резонансної моделі управління. Запропонована структура ґрунтується на встановленні класифікаційних ознак якості транспортного обслуговування населення та містить базові шари розпізнавання передумов її забезпечення в межах різних рівнів, що відповідають стратегічним типам управління міським пасажирським транспортом: покращення мобільності та підвищення якості транспортного обслуговування, економічне стимулювання, ресурсна ефективність транспортної інфраструктури, безпека дорожнього руху, екологічний вплив.
Посилання
Lee R. J., Sener I. N. (2016). Transportation planning and quality of life: Where do they intersect? Transport policy. 2016. Vol. 48. 146-155.
Горбачев П. Ф., Макаричев О. В., Чижик В. М. (2013). Оценка времени ожидания при различных способах организации движения транспортных средств на маршруте. Автомобильный транспорт, 33. 82-86.
Dixit M., Brands T., van Oort N., Cats O., Hoogendoorn S. (2019). Passenger travel time reliability for multimodal public transport journeys. Transportation Research Record, 2673(2). 149-160.
Wei Z. H., Cai-Liang J. (2005). Theoretical analysis of the interchange passengers in urban transport terminals. Journal of Transportation Systems Engineering and Information Technology, 10. 23-30.
Vdovychenko V. (2018) Influence of reserve of carrying capacity of massage of points is on the sentinel parameters of outage of passenger of transport vehicles. Technology audit and production reserves. 1/2(39). 69-76.
Доля В. К., Лежнева О. І. (2004). Аспекти ефективності пасажирських перевезень. Комунальне господарство міст, (58). 158-163.
Вдовиченко В.О. Оцінка ресурсних можливостей міського пасажирського транспорту. Транспортні системи та технології перевезень. 2014. №8. 35-39.
Tamaki T., Nakamura H., Fujii H., Managi S. (2019). Efficiency and emissions from urban transport: Application to world city-level public transportation. Economic Analysis and Policy, 61. 55-63.
Fan J. L., Wang J. X., Li F., Yu H., Zhang X. (2017). Energy demand and greenhouse gas emissions of urban passenger transport in the Internet era: A case study of Beijing. Journal of Cleaner Production, 165. 177-189.
Mangiaracina R., Perego A., Salvadori G., Tumino A. (2017). A comprehensive view of intelligent transport systems for urban smart mobility. International Journal of Logistics Research and Applications, 20(1). 39-52.
Ferreira M. C., Fontesz T., Costa V., Dias T. G., Borges J. L., e Cunha J. F. (2017). Evaluation of an integrated mobile payment, route planner and social network solution for public transport. Transportation research procedia, 24. 189-196.
Вдовиченко В. О. Структура оцінки ефективності міського громадського пасажирського транспорту з позицій сталого розвитку. Наукові нотатки. 2017. 59. 38-44.
Keller C., Struwe S., Titov W., Schlegel T. Understanding the usefulness and acceptance of adaptivity in smart public transport. International Conference on Human-Computer Interaction. July, 2019. 307-326.
Корягин М. Е. (2011). Равновесные модели системы городского пассажирского транспорта в условиях конфликта интересов. Наука. 139.
Фролова О. Н., Тибалова С. О. (2015). Системный подход к управлению на транспорте. Экономика и управление: анализ тенденций и перспектив развития, (18). 197-202.
Малыгин И. Г., Комашинский В. И., Афонин П. Н. (2015). Системный подход к построению когнитивных транспортных систем и сетей. Научно-аналитический журнал «Вестник Санкт-Петербургского университета Государственной противопожарной службы МЧС России», (4). 68-73.
Щербань А. Б. (2010). Классификация задач идентификационно-структурного анализа. Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Технические науки, (2). 3-12.
References
Lee R. J., Sener I. N. (2016). Transportation planning and quality of life: Where do they intersect? Transport policy. 2016. Vol. 48. 146-155.
Gorbachev P. F., Makarichev O. V., Chizhik V. M. (2013). Otsenka vremeni ozhidaniya pri razlichnyih sposobah organizatsii dvizheniya transportnyih sredstv na marshrute [Waiting time estimation for different methods of route vehicle operation organization]. Avtomobilnyiy transport. 33. 82-86.
Dixit M., Brands T., van Oort N., Cats O., Hoogendoorn S. (2019). Passenger travel time reliability for multimodal public transport journeys. Transportation Research Record, 2673(2). 149-160.
Wei Z. H., Cai-Liang J. (2005). Theoretical analysis of the interchange passengers in urban transport terminals. Journal of Transportation Systems Engineering and Information Technology, 10. 23-30.
Vdovychenko V. (2018) Influence of reserve of carrying capacity of massage of points is on the sentinel parameters of outage of passenger of transport vehicles. Technology audit and production reserves. 1/2(39). 69-76.
Dolia V. K., Lezhneva O. I. (2004). Aspekty efektyvnosti pasazhyrskykh perevezen [Aspects of passenger transportation efficiency]. Komunalne hospodarstvo mist, (58). 158-163.
Vdovychenko V. O. Otsinka resursnykh mozhlyvostei miskoho pasazhyrskoho transportu [Assessment of resource capabilities of urban passenger transport]. Transportni systemy ta tekhnolohii perevezen. 2014. №8. 35-39.
Tamaki T., Nakamura H., Fujii H., Managi S. (2019). Efficiency and emissions from urban transport: Application to world city-level public transportation. Economic Analysis and Policy, 61. 55-63.
Fan J. L., Wang J. X., Li F., Yu H., Zhang X. (2017). Energy demand and greenhouse gas emissions of urban passenger transport in the Internet era: A case study of Beijing. Journal of Cleaner Production, 165. 177-189.
Mangiaracina R., Perego A., Salvadori G., Tumino A. (2017). A comprehensive view of intelligent transport systems for urban smart mobility. International Journal of Logistics Research and Applications, 20(1). 39-52.
Ferreira M. C., Fontesz T., Costa V., Dias T. G., Borges J. L., Cunha J. F. (2017). Evaluation of an integrated mobile payment, route planner and social network solution for public transport. Transportation research procedia, 24. 189-196.
Vdovychenko V. O. Struktura otsinky efektyvnosti miskoho hromadskoho pasazhyrskoho transportu z pozytsii staloho rozvytku [Structure of the evaluation of the efficiency of urban public passenger transport from the standpoint of sustainable development]. Naukovi notatky. 2017. 59. 38-44.
Keller C., Struwe S., Titov W., Schlegel T. Understanding the usefulness and acceptance of adaptivity in smart public transport. International Conference on Human-Computer Interaction. July, 2019. 307-326.
Koryagin M. E. (2011). Ravnovesnyie modeli sistemyi gorodskogo passazhirskogo transporta v usloviyah konflikta interesov [Equilibrium models of the urban passenger transport system in the context of a conflict of interests]. Nauka. 139.
Frolova O. N., Tibalova S. O. (2015). Sistemnyiy podhod k upravleniyu na transporte [Systematic approach to the management of transport]. Ekonomika i upravlenie: analiz tendentsiy i perspektiv razvitiya, (18). 197-202.
Malyigin I. G., Komashinskiy V. I., Afonin P. N. (2015). Sistemnyiy podhod k postroeniyu kognitivnyih transportnyih sistem i setey [Systematic approach to building cognitive transport systems and networks]. Nauchno-analiticheskiy zhurnal «Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta Gosudarstvennoy protivopozharnoy sluzhbyi MChS Rossii, (4). 68-73.
Scherban A. B. (2010). Klassifikatsiya zadach identifikatsionno-strukturnogo analiza [Classification of problems of identification and structural analysis]. Izvestiya vyisshih uchebnyih zavedeniy. Povolzhskiy region. Tehnicheskie nauki, (2). 3-12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Володимир Олексійович Вдовиченко, Ігор Євгенович Іванов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
