ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛЕЙ І КРИТЕРІЇВ СЕМАНТИЧНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ДАНИХ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • Ганна Анатоліївна Плєхова Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 61002, Україна, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 25. , Україна
  • Oлена Вячеславівна Алісейко Харківський національний університет радіоелектроніки, 61000, Україна, м. Харків проспект науки,14, Україна
  • Зоя Анатоліївна Кочуєва Національний технічний університет «Харківський політехнічний iнститут», 61002, Україна, м. Харків, вул. Кирпичова, 2., Україна

Ключові слова:

реляційна база даних, предметна область, параметризований або родовий тип данних, параметр на об’єкті, атрибут, домен

Анотація

Розглядається проблема розробки моделей і критеріїв семантичної еквівалентності даних за умови їх лексичної багатозначності стосовно до реляційних баз даних. У сучасному суспільстві зростає роль моделювання як методу пізнання складних за структурою об'єктів. Це відбувається через неможливість або небажаності проведення експерименту на реальних об'єктах. Моделювання спочатку застосовувалося в «добре» досліджених предметних областях (для них вже були відомі основні закони взаємодії об'єктів. Ці знання дозволяли апріорно задати клас використовуваних моделей предметної області і звести задачу до налаштування параметрів моделі за наявними експериментальними даними. Принципова зміна схеми моделювання сталося при переході до розробки систем моделювання для «слабо» формалізованих предметних областей, де сама структура і клас застосовних моделей повинні уточнюватися в ході досліджень. Широке поширення реляційних СУБД та їх використання в найрізноманітніших додатках показує, що реляційна модель даних достатня для моделювання предметних областей. Однак проектування реляційної бази даних в термінах відносин на основі механізму нормалізації часто представляє собою дуже складний і незручний для проектувальника процес. Для багатьох додатків важко моделювати предметну область на основі плоских таблиць. У ряді випадків на самій початковій стадії проектування проектувальнику доводиться складно описати предметну область у вигляді однієї (можливо, навіть ненормалізованих) таблиці. Семантика реальної предметної області повинна незалежним від моделі способом представлятися в голові проектувальника. Зокрема, це відноситься до проблеми уявлення обмежень цілісності. Хоча весь процес проектування відбувається на основі врахування залежностей, реляційна модель не надає будь-яких засобів для подання цих залежностей. Незважаючи на те, що процес проектування починається з виділення деяких істотних для додатка об'єктів предметної області ("сутностей") і виявлення зв'язків між цими сутностями, реляційна модель даних не пропонує будь-якого апарату для поділу сутностей і зв'язків. Метою  розробки критеріїв є запобігання операцій реляційної алгебри щодо атрибутів з лексичною та семантичною багатозначністю. Методика розробки методів та критеріїв заснована на основі застосування математичних методів і використання сучасних інформаційних технологій. Наукова новизна полягає у вирішенні засобами реляційної моделі завдання семантичної порівнянності атрибутів реляційних відношень, що дозволяє ефективно вирішувати проблеми запобігання операціям реляційної алгебри, які призводять до руйнації даних у зв’язку з багатозначністю лексичних і семантичних значень імен атрибутів. Практична значущість полягає у розробці методів організації доступу до даних у великих предметних областях, що спільно зі ступенем ефективності їх обробки служать фундаментом сучасної інформаційної індустрії та забезпечує нормалізацію лексики мови опису предметної області і взаємоузгодження завдань управління в рамках єдиного підходу засобами реляційної моделі.

Посилання

  1. Варламов О. О. Эволюционные базы данных и знаний для адаптивного синтеза интеллектуальных систем. Миварное информационное пространство. Радио и связь. 2002. Т. 286.
  2. Гурин Н. И., Жук Я. А. Алгоритм подготовки текста обучающей информационной системы к семантическому аналізу. Труды БГТУ. Серия 3: Физико-математические науки и информатика. 2017. №9 (200). С. 105-109.
  3. Bordawekar R., Shmueli O. Using Word Embedding to Enable Semantic Queries in Relational Databases. Proceedings of the 1st Workshop on Data Management for End-to-End Machine Learning. ACM, 2017. № 5. С. 1-4.
  4. Li N., Bai L. Transforming fuzzy spatiotemporal data from relational databases to XML. IEEE Access. 2018. Т. 6. С. 4176-4185.
  5. Tang P., Pitera J., Zubarev D., Chawla N. V. Materials Science Literature-Patent Relevance Search: A Heterogeneous Network Analysis Approach. Data Science and Advanced Analytics (DSAA), 2017 IEEE International Conference, 2017. С. 146-154.
  6. Алісейко О. В. Організація баз даних : практикум. Харків : Фоп Коряк, 2019. 51 с.
  7. Алісейко О.В., Бабенко В.О., Чала Л.Е. Орга-нізація та проектування баз даних в інфор-маційних системах: навчальний посібник. Харків : Компанія СМІТ. 2010. 164 c.
  8. Алисейко Е. В. Internet-Технологии в бизнесе: учебное пособие. Харьков : Компания СМИТ, 2014. 340 с.
  9. References
  10. Varlamov, O. O. (2002). Evolyuczionnye bazy dannykh i znanij dlya adaptivnogo sinteza intellektualnykh sistem. Mivarnoe informa-czionnoe prostranstvo. [Evolutionary databases and knowledge for adaptive synthesis of intelligent systems]. Radio i svyaz. [in Russian].
  11. Gurin, N. I., & Zhuk, Ya. A. (2017). Algoritm podgotovki teksta obuchayushhej informa-czionnoj sistemy k semanticheskomu analizu. [Algorithm for preparing the text of the learning information system for semantic analysis]. Trudy` BGTU. Seriya 3: Fiziko-matematicheskie nauki i informatika. 9, 105-109 [in Russian].
  12. Bordawekar, R., & Shmueli, O. (2017, May). Using Word Embedding to Enable Semantic Queries in Relational Databases. Proceedings of the 1st Workshop on Data Management for End-toEnd Machine Learning. ACM. 5, 1-4.
  13. Li, N., & Bai, L. (2018). Transforming fuzzy spatiotemporal data from relational databases to XML. IEEE Access, 6, 4176-4185 5. Tang, P., Pitera, J., Zubarev, D., & Chawla, N. V. (2017, October). Materials Science Literature-Patent Relevance Search: A Heterogeneous Network Analysis Approach. Data Science and Advanced Analytics (DSAA), 2017 IEEE International Conference, 146-154.
  14. Tang, P., Pitera, J., Zubarev, D., & Chawla, N. V. (2017, October). Materials Science Literature-Patent Relevance Search: A Heterogeneous Network Analysis Approach. Data Science and Advanced Analytics (DSAA), 2017 IEEE International Conference, 146-154.
  15. Aliseiko O.V. (2019). Organizacziya baz danikh: praktikum. [Organization of databases]. Kharkiv: Fop Koryak. [in Russian].
  16. Aliseiko O.V., Babenko V.O., Chala L.E. (2010). Organizacziya ta proektuvannya baz danikh v i`nformaczi`ĭnikh sistemakh: navchal`niĭ posi`bnik. [Organization and design of databases in information systems]. Kharkiv : Kompani`ya SMI`T. [in Russian].
  17. Aliseiko О. (2014). Internet-Tekhnologii v biznese [Internet-Technologies in business]: uchebnoe posobie. Khar`kov : Kompaniya SMIT [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-01

Як цитувати

Плєхова, Г. А., Алісейко O. В., & Кочуєва, З. А. (2021). ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛЕЙ І КРИТЕРІЇВ СЕМАНТИЧНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ДАНИХ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ. Автомобіль і електроніка. Сучасні технології, (19), 41–46. вилучено із https://veit.khadi.kharkov.ua/article/view/227017

Номер

№ 19 (2021)

Розділ

МОДЕЛЮВАННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАДАЧ В АВТОМОБІЛЕБУДУВАННІ І ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМАХ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Ганна Плєхова, Олена Алісейко, Зоя Кочуєва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.