Експертні системи контролю технічного стану транспортних засобів

Автор(и)

  • В’ячеслав Миколайович Павленко Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30977/VEIT.2018.14.0.56

Анотація

Детальний розгляд експертної системи, як спосіб отримання, аналізу та обробки діагностичної інформації дав змогу визначити, що експертна система є оптимальним варіантом обробки та зберігання інформації, яка в подальшому може бути використана за потребою людиною або машиною для вирішення актуальних потреб при обслуговуванні.


Ключові слова:

експлуатація; технічне обслуговування; діагностування; експертна система; база знань; транспортний засіб.

Посилання

  1. Govoruschenko N.Ya., Turenko A.N. (1998). Sistemotehnika transporta (na primere avtomobilnogo transporta) [Systems engineering of transport (for example, road transport)]. Kharkiv: HGADTU. [in Russian].
  2. Denton T. (2008). Avtomobilnaya elektronika [Car electronics]. Moskov: NT Press. [in Russian].
  3. Intellektualnyie transportnyie sistemyi [Intelligent transport systems]. Retrived from: http://m2m-t.ru/solutions/its/ (accessed: 15.10.2018) [in Russian].
  4. Oschepkova E. A. (2012). Informatsionnyie tehnologii na avtomobilnom transporte [Information technology in road transport]. Kemerovo: KuZGTU. [in Russian].
  5. Volkov Yu.V. (2015). Retrospektivnyiy analiz i perspektivyi razvitiya tehnicheskoy ekspluatatsii avtomobiley. Kharkiv: Vestnik KhNADU, 71, 30 – 35. [in Russian].
  6. Volkov V.P., Mateichik V.P., Komov P.B., Gritsuk I.V., Smeshk M., Volkova T.V., Tsyuman M.P. (2015). Intelektualni sistemi monitoringu transportu [Intelligent transport monitoring systems]. Kharkiv: NTMT. [in Ukrainian].
  7. Volkov V.P., Mateychik V.P., Gritsuk I.V., Marmut I.A., Volkova T.V., Volodarets M.V. (2017). Monitoring tehnichnogo stanu avtomobilya v zhittevomu tsikli [Monitoring of technical condition of an auto-car in the life cycle]. Kharkiv: KhNADU. [in Ukrainian].
  8. Gritsunov O.V. (2010). Informatsiyni sistemi ta tehnologii [Information systems and technologies]. Kharkiv: HNAMG. [in Ukrainian].
  9. Dzhekson P. (2001). Vvedenie v ekspertnyie sistemyi [Introduction to expert systems]/ SPb: Vilyams. [in Russian].
  10. Chastikov A.P. and Gavrilova T.A. and Belov D.L. (2003). Razrabotka ekspertnyih sistem. Sreda CLIPS [Development of expert systems. SLIPS development environment]. SPb: BHV. [in Russian].
  11. Neylor K. (1991). Kak postroit svoyu ekspertnuyu sistemu [How to build your expert system] Moskov, Energoatomizdat. [in Russian].
  12. Vvedeniya v ekspertnyie sistemyi [Introduction to expert systems]. Retrived from: http://www.habarov.spb.ru/new_es/exp_sys /es01/es1.htm (accessed: 23.10.2018) [in Russian].
  13. Klassifikatsiya ekspertnyih sistem [Classification of expert systems]. Retrived from: http://expertsistem.ucoz.ru/index/klassifikacija_ehkspertnykh_si-stem/0-21(accessed: 23.10.2018) [in Russian].
  14. Muromtsev D.I. (2005). Vvedenie v tehnologii ekspertnyih sistem [Introduction to expert systems technology]. SPb: ITMO. [in Russian].
  15. ПРИСТАТЕЙНА БІБЛІОГРАФІЯ ДСТУ
  16. Говорущенко Н. Я., Туренко А. Н. Системо-техника транспорта (на примере автомоби-льного транспорта). РИО ХГАДТУ. 1998. 468 с.
  17. Дентон Т. Автомобильная электроника. NT Press. 2008. 576 c.
  18. Интеллектуальные транспортные системы. 2018. URL: http://m2m-t.ru/solutions/its/ (дата звернення: 15.10.2018).
  19. Ощепкова Е. А. Информационные техноло-гии на автомобильном транспорте. КуЗГТУ. 2012. 144 с.
  20. Волков Ю. В. Ретроспективный анализ и пе-рспективы развития технической эксплуата-ции автомобилей. Вестник ХНАДУ. 2015. №71. С. 30–35.
  21. Волков В. П., Матейчик В. П., Комов П. Б., Грицук І. В., Смешек М., Волкова Т. В., Цю-ман М. П. Інтелектуальні системи моніторі-нгу транспорту. Вид-во НТМТ. 2015. 246 с.
  22. Волков В. П., Матейчик В. П., Грицук І. В., Мармут І. А., Волкова Т. В., Володарець М.В. Моніторинг технічного стану автомобіля в життєвому циклі: підручник. ХНАДУ. 2017. 309 с.
  23. Грицунов О. В. Інформаційні системи та тех-нології. Харків: ХНАМГ. 2010. 222 с.
  24. Джексон П. Введение в экспертные системы. Вильямс. 2001. 624 с.
  25. Частиков А. П., Гаврилова Т. А., Белов Д. Л. Разработка экспертных систем. Среда СLIPS. БХВ- Петербург. 2003. 396 с.
  26. Нейлор К. Как построить свою экспертную систему. Энергоатомиздат. 1991. 286 с.
  27. Введения в экспертные системы 2018. URL: http://www.habarov.spb.ru/new_es/ exp_sys/es01/es1.htm (дата звернення: 23.10.2018).
  28. Классификация экспертных систем 2018. URL: http://expertsistem.ucoz.ru/index/klas-sifikacija_ehkspertnykh_si-stem/0-21 (дата звернення: 23.10.2018).
  29. Муромцев Д. И. Введение в технологии экспертных систем. ИТМО. 2005. 107 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-29

Як цитувати

Павленко, В. М. (2022). Експертні системи контролю технічного стану транспортних засобів. Автомобіль і електроніка. Сучасні технології, (14), 56–62. https://doi.org/10.30977/VEIT.2018.14.0.56

Номер

№ 14 (2018)

Розділ

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА І РЕМОНТУ ЗАСОБІВ ТРАНСПОРТУ. СЕРВІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ТЕХНІЧНИЙ ОГЛЯД АВТОМОБІЛІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 В’ячеслав Миколайович Павленко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.