Prospects of the augmented reality use in automobile transport
DOI:
https://doi.org/10.30977/VEIT.2226-9266.2019.15.0.39Abstract
Problem. The problem is the necessity to facilitate the technical analysis of the car. The potential of smartphone integration and augmented reality for the automotive industry is very large. AR can provide additional information on any subject in various ways, and simplify the understanding of complex information. At present, we can find great examples of the augmented reality in different industries all over the world. The ability to connect reality and digital content is constantly improved, opening up new opportunities for users. Goal. It is necessary to determine in what way it is better to use AR in automobile transport together with the smartphone. Methodology. Using the augmented reality, automobile companies can improve the work of their authorized centers. This can be done by using three-dimensional models of scanned nodes and aggregates. Due to the interaction, unlike virtual reality, AR functions can help get virtual practice - with expanded tutorials, digital modeling, and simulations, as well as gaining some experience at the end. In many cases, theoretical knowledge is not enough to get the right skills in professional areas. Students should not just be listeners and passive observers. Students of technical faculties especially need practice and practical experience in their fields. Results. The analysis of existing methods of interaction with the augmented reality with the help of a smartphone is given in the article, the prospects of the use of augmented reality in the automobile industry are considered. Originality. The original possibility of using the potential of smartphones in the field of technical analysis of cars is described. Practical value. The practical tools of creation and development of content for the augmented reality are analyzed and the best fields of application are proposed.
Keywords: automobile transport; augmented reality; multi-layered model; smartphone; content; application.
References
Слюсар В. І. Концепція стандартизації тактичних засобів доповненої реальності. Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». (Львів, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, 17 – 18 травня 2018). Львів, 2018. C. 63–64.
Шуляков В. М., Фастовець В. І. Доповнена реальність в освіті. Тези доповідей ХVІІ міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я». (Харків, НТУ «ХПІ», 15-17 травня 2019). Харків, 2019. С. 77.
Akçayır M., Akçayır G. Advantages and challenges associated with augmented reality for education: a systematic review of the literature. Educ. Res. Rev., 2017. №20. P. 1–11. doi: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2016.11.002.
Alexander T., Westhoven M., Conradi J. “Virtual environments for competency-oriented education and training,” in Advances in Human Factors, Business Management, Training and Education, (Berlin: Springer International Publishing;), 2017. P. 23–29. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-42070-7_3.
Azuma R., Baillot Y., Behringer R., Feiner S., Julier S., MacIntyre B. Recent advances in augmented reality. IEEE Comp. Graph. Appl., 2001. №21. P. 34–47. doi: https://doi.org/10.1109/38.963459.
Bacca J., Baldiris S., Fabregat R., Graf S. Augmented reality trends in education: a systematic review of research and applications. J. Educ. Technol. Soc., 2014. №17. P. 133.
Chen Y. C., Chi H. L., Hung W. H., Kang S. C. Use of tangible and augmented reality models in engineering graphics courses. J. Prof. Issues Eng. Educ. Pract., 2011. №137. P. 267–276. doi: https://doi.org/10.1061/(ASCE)EI.1943-5541.0000078.
Choi S., Jung K., Noh S. D. Virtual reality applications in manufacturing industries: past research, present findings, and future directions. Concurr. Eng., 2015. №23. P. 40–63. doi: https://doi.org/10.1177/1063293X14568814.
Feiner S., MacIntyre B., Hollerer T., Webster A. “A touring machine: prototyping 3D mobile augmented reality systems for exploring the urban environment,” in Digest of Papers. First International Symposium on Wearable Computers, (Cambridge, MA: IEEE;), 1997. P. 74–81. doi: https://doi.org/10.1109/ISWC.1997.629922.
Nincarean D., Alia M. B., Halim N. D. A., Rahman M. H. A. (2013). Mobile augmented reality: the potential for education. Procedia Soc. Behav. Sci., 2013. № 103, P. 657–664.
References
Slyusar V. I. (2018) Kontseptsiya standartizatsiyi taktichnih zasobiv dopovnenoyi realnosti. [The concept of standardization tactical means of augmented reality]. Tezi dopovidey Mizhnarodnoyi naukovo-tehnichnoyi konferentsiyi «Perspektivi rozvitku ozbroennya ta viyskovoyi tehniki Suhoputnih viysk». (Lviv, Natsionalna akademiya suhoputnih viysk imeni getmana Petra Sagaydachnogo, 17 – 18 May 2018), 63–64. [In Ukrainian]
Shuliakov V. M., Fastovets V. I. (2019) Dopovnena realnist v osviti. [Augmented reality in education]. Tezi dopovidey HVII mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi konferentsiyi «Informatsiyni tehnologiyi: nauka, tehnika, teh-nologiya, osvita, zdorov’ya». (Kharkiv, NTU «HPI», 15-17 May 2019), 77. [In Ukrainian]
Akçayır M., Akçayır G. (2017) Advantages and challenges associated with augmented reality for education: a systematic review of the literature. Educ. Res. Rev., 20, 1–11. doi: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2016.11.002.
Alexander T., Westhoven M., Conradi J. (2017) “Virtual environments for competency-oriented education and training” in Advances in Human Factors, Business Management, Training and Education, (Berlin: Springer International Publishing;), 23–29. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-42070-7_3.
Azuma R., Baillot Y., Behringer R., Feiner S., Julier S., MacIntyre B. (2001) Recent advances in augmented reality. IEEE Comp. Graph. Appl., 21, 34–47. doi: https://doi.org/10.1109/38.963459.
Bacca J., Baldiris S., Fabregat R., Graf S. (2014) Augmented reality trends in education: a systematic review of research and applications. J. Educ. Technol. Soc., 17, 133.
Chen Y. C., Chi H. L., Hung W. H., Kang S. C. (2011) Use of tangible and augmented reality models in engineering graphics courses. J. Prof. Issues Eng. Educ. Pract., 137, 267–276. doi: https://doi.org/10.1061/(ASCE)EI.1943-5541.0000078.
Choi S., Jung K., Noh S. D. (2015) Virtual reality applications in manufacturing industries: past research, present findings, and future directions. Concurr. Eng., 23, 40–63. doi: https://doi.org/10.1177/1063293X14568814.
Feiner S., MacIntyre B., Hollerer T., Webster A. (1997) A touring machine: prototyping 3D mobile augmented reality systems for exploring the urban environment, in Digest of Papers. First International Symposium on Wearable Computers, (Cambridge, MA: IEEE;), 74–81. doi: https://doi.org/10.1109/ISWC.1997.629922.
Nincarean D., Alia M. B., Halim N. D. A., Rahman M. H. A. (2013) Mobile augmented reality: the potential for education. Procedia Soc. Behav. Sci., 103, 657–664.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2021 Владислав Миколайович Шуляков, Валентина Іванівна Фастовець
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
