Analysis of Public Transport Accessibility for Mining Districts of Kryvyi Rih
DOI:
https://doi.org/10.30977/VEIT.2024.26.4Keywords:
transport accessibility, pedestrian accessibility, public transport, transport modeling, mining district, PTV Visum, accessibility isochronesAbstract
Problem. Mining and processing plants, along with a metallurgical plant, serve as the primary destinations and origins for work trips in Kryvyi Rih. The transport and pedestrian accessibility of public transport (PT) and its stops in these industrial areas are crucial, particularly given the city's linear planning structure characterized by scattered mining districts and economic activities concentrated along the main transport axis. Despite the extensive body of literature focused on PT accessibility, there has yet to be a study specifically examining the accessibility of PT for mining districts within a city that features a linear and dispersed planning structure. Goal. The aim of this study is to perform a comprehensive analysis of public transport accessibility (PTA) as an indicator of transport supply for the mining districts (zones) within the city’s linearly dispersed urban structure. Methodology. The methodology for this comprehensive analysis of PTA relies on transport modeling using PTV Visum software, along with the collection of baseline data to evaluate shifts in transport demand in Kryvyi Rih from 2021 to 2024. Five zones with the highest job concentrations, as defined by Ukrainian Classification of Economic Activities B, were identified. PTA indicators were calculated for both the zones and their serving stops, with travel time set as the primary accessibility criterion, analysed through a comparison of accessibility isochrones. Given the large spatial extent of the mining zones, pedestrian accessibility to these stops is proposed to be evaluated based on the length of PT connectors and the area of each zone within the model. Originality. The study introduces, for the first time, the "limited accessibility of stops" indicator, defined as the ratio of the length of PT connectors to the area of the corresponding zones within the model. This indicator aims to account for the pedestrian accessibility of mining district's stops. Practical value. Proposed practical measures aim to enhance PT efficiency in terms of accessibility within a city characterized by a linearly dispersed planning structure.
References
Yang, R., Liu, Y., Liu, H., & Gan, W. (2019). Comprehensive public transport service ac-cessibility index– a new approach based on degree centrality and gravity model. Sustain-ability, 11(20):5634. https://doi.org/10.3390/su11205634
Saif, M. A., Zefreh, M. M., & Torok, A. (2019). Public transport accessibility: a litera-ture review. Periodica Polytechnica Trans-portation Engineering, 47(1), 36–43. https://doi.org/10.3311/PPtr.12072
Tiznado-Aitken, I., Lucas, K., Muñoz, J.C., & Hurtubia, R. (2020). Understanding accessi-bility through public transport users' experi-ences: A mixed methods approach. Journal of Transport Geography, 88, 102857.
Dianin, A., Gidam, M., & Hauger, G. (2024). Measuring public transport accessibility to fixed activities and discretionary opportuni-ties: a space–time approach. European Transport Research Review, 16, 9. https://doi.org/10.1186/s12544-024-00636-2
Moridpour, S., Pour, A. T., & Saghapour, T. (2019). Big data analytics in traffic and transportation engineering: emerging research and opportunities. https://doi.org/10.4018/978-1-5225-7943-4
Su, H., Li, M., Zhong, X., Zhang, K., & Wang, J. (2023). Estimating public transpor-tation accessibility in metropolitan areas: a case study and comparative analysis. Sustain-ability, 15(17):12873. https://doi.org/10.3390/su151712873
Hardi, A. Z., Hardi, A. Z. & Murad, A. A. (2023). Spatial analysis of accessibility for public transportation, a case study in Jakarta, bus rapid transit system (Transjakarta), Indo-nesia. Journal of Computer Science, 19(10), 1190-1202. https://doi.org/10.3844/jcssp.2023.1190.1202
Verseckienė, A., Meškauskas, V., & Batar-lienė, N. (2016). Urban public transport ac-cessibility for people with movement disor-ders: the case study of Vilnius. Procedia En-gineering, 134, 48-56. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.01.038
Mamun, S., & Lownes, N. (2011). A compo-site index of public transit accessibility. Jour-nal of Public Transportation 14(2), 69-87.
Ryus, P., Ausman, J., Teaf, D., Cooper, M., & Knoblauch, M. (2000). Development of Florida’s transit level-of-service indicator. Transportation Research Record, 1731, 123-129.
Ryus, P., Danaher, A., Walker, M., Foster, N., Carter, B., Ellis, E., Cherrington, L., & Bruzzone, A. (2013). Transit capacity and quality of service manual, 3rd ed. Transportation Research Board. https://doi.org/10.17226/24766
PTV VISUM user manual. (2023). Karlsruhe: PTV Planung Transport Verkehr GmbH, 2694.
Sistuk, V. (2024). A comparative study of headway-based and transport system-based assignments of public transport in Visum: the city of Kryvyi Rih case. Scientific Journal of Silesian University of Technology. Series Transport, 124, 173-184. https://doi.org/10.20858/sjsutst.2024.124.12
Verduzco, T., J.R., & McArthur, D.P. (2024). Public transport accessibility indicators to urban and regional services in Great Britain. Scientific Data, 11, 53. https://doi.org/10.1038/s41597-023-02890-w
ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудо-ва територій. (2019). Український держав-ний науково-дослідний інститут проекту-вання міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя. DBN B.2.2-12:2019. Planuvannia ta zabudova terytorii. (2019). Ukrainskyi derzhavnyi naukovo-doslidnyi in-stytut proektuvannia mist «Dipromisto» imeni Yu.M.Bilokonia. [DBN B.2.2-12:2019. Planning and development of territories. (2019). Ukrainian State Research Institute of Urban Design “Dipromisto” named after Yurii Bilokon]. [in Ukrainian].
Портал Криворіжця. (30.10.2024). Portal Kryvorizhtsia (30 October 2024). [Portal of Kryvyi Rih resident]. https://kpcep.dp.ua/mobilnyj-dodatok [in Ukrainian].
Центр адміністративних послуг "Віза" ("Центр Дії"). (30.10.2024). Tsentr admin-istratyvnykh posluh "Viza" ("Tsentr Dii"). (30 October 2024). [Center for administrative services "Viza" ("Center Diia")]. https://viza.kr.gov.ua/#/ [in Ukrainian].
МР Б.2.2-37641918-928:2023 Методичні рекомендації з моделювання транспортних потоків під час оцінювання ефективності проєктних рішень щодо дорожньої інфра-структури. (2023). ДП «Національний ін-ститут розвитку інфраструктури» (ДП «НІРІ»). MR B.2.2-37641918-928:2023 Metodychni rekomendatsii z modeliuvannia transportnykh potokiv pid chas otsiniuvannia efektyvnosti proiektnykh rishen shchodo dorozhnoi infrastruktury. (2023). DP «Natsionalnyi instytut rozvytku infrastruktury» (DP «NIRI»). [MR B.2.2-37641918-928:2023 Methodological recommendations for modeling traffic flows in assessing the effectiveness of design solutions for road infrastructure. (2023). State Enterprise “National Institute of Infrastructure Development” (SE “NIID”)]. [in Ukrainian].
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 Володимир Сістук
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
