Peculiarities of English-teaching practice for students of electrical engineering
DOI:
https://doi.org/10.30977/VEIT.2021.20.0.08Keywords:
creativity, engineering students, communicative, competence, learning successAbstract
Problem. As engineering is a vast area of study in the world and English is a recognized language of international communication, knowledge of English is compulsory. Besides, we live in the digital age and English is the only language in latest version applications, installation guides and software instructions. Learning for students of engineering from not English-speaking countries is very important not only for their scholastic life, but also for their prospective career, mobility and successful communication. Goal. The goal of the work is to determine the features of teaching English to the students of electrical engineering, specify the role of English language for engineering students, outline the technique and methods of organizing the teaching process, look into innovative technologies of teaching. Methodology. The methodology is based on the analysis of the existing methods of teaching which are many, comparison of classical and innovative methods and analysis of the strategies of different methods. The paper emphasizes creative approach in teaching as a key to success. Results. The work provides a brief theoretical grounding and a working definition for creativity and motivation in teaching English for Specific Purposes and English as a Foreign language. It also explores the role and function of creativity in the context of the changing paradigm regarding the overall scope of the educational system in general and of the language learning in particular. Originality. The work offers combining creative methods and active strategies in fostering better language acquisition during English classes. When we see that the students are involved and motivated, it means that the strategy works. The teacher-oriented method is not currently welcomed in language teaching, and the ways to make it student-oriented are offered in the work. Practical value. The paper contains some practical advice on how a teacher can create more situations in which students can contribute, initiate, control and create. Keeping in mind the dependence of the learning success on creativity of teachers and motivation of students, new innovative methods of teaching in proper combination with theory of language can be used.
References
Latha, K. (2014). American International Journal of Research in Humanities, Arts and Social Sciences, 7(2), June-August, pp. 122–123.
Dudley-Evans, T. (2001). English for Specific Purposes, in R. Carter and D. Nunan (eds), Teaching English to Speakers of Other Languages, Cambridge, Cambridge University Press. 131–136.
Jeffrey, B., Craft, A. (2004) Teaching creatively and teaching for creativity: distinctions and relationships. Educational Studies, 30 (1). 77–87.
Molnár, G. and Szűts, Z. (2014). Advanced mobile communication and media devices and applications in the base of higher education. IEEE 12th International Symposium on Intelligent Systems and Informatics (SISY), 169–174.
Gu, H., Bo, H. and Ren, L. (2019) Developing ESP Teaching Materials Based on the Analysis of Information Engineering Majors’ Needs. Open Journal of Social Sciences, 7, 121–131.
Ning, H, Hornby, G (2014) The impact of cooperative learning on tertiary EFL learners’ motivation. Educational Review 66(1): 108–24.
Zhang, X., Ardasheva, Y., & Austin, B. W. (2020). Self-efficacy and English public speaking performance: A mixed method approach. English for Specific Purposes, 59, 1–16.
Keane, A. (1999). Communication trends in engineering firms: implications for undergraduate engineering courses. I.S. Gibson. International J. of Engng. Educ. 15, 2, 115–121.
Білан Н. (2012). Комунікативний метод навчання іноземних мов студентів немовних ВНЗ. Молодь і ринок. 5. 149–153. Bilan N. (2012). Komunikatyvnyi metod navchannia inozemnyh mov ytvjdyb[ VNZ. [Communicative method of teaching foreign language to students of non-language higher schools]. Molod I rynok. No.5. pp. 149–153. [in Ukrainian].
Гончаренко Т. (2010). Мотивація вивчення іноземної мови як соціальна функція освіти. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. 4. 47–55. Honcharenko T. (2010). Motyvatsiia vyvchennia inozemnoi movy iak sotsialna funktsiia osvity. [Motivation of learning foreign language as a social function of education]. Teoriia i practyka upravlinnia sotsialnymy systemamy: filosofiia, psykholohiia, pedahohika, sotsiolohiia. 4. 47–55. [in Ukrainian].
Littlewood, W. (1992). Teaching Oral Communication: a Methodological Framework. William Littlewood. Oxford: Blackwell. 108 p.
Goleman, D. (1998). Working with Emotional Intelligence/Daniel Goleman. – London: Bloomsbury Publishing, 385 p.
Michalko, M. (2006). Thinkertoys Second edition, Berkeley: Ten Speed Press, p. 14.
Saienko, N., Semyda, O., & Akhmad, I. (2020). Using social networks in teaching ESP to engineering students. Advanced Education, 7 (14), 38–45.
Pratibha, M. (2019). Language Learning and Teaching Using New Technologies. IRA International Journal of Education and Multidisciplinary Studies, 14 (1), 14-20.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.